Складнощі і переваги виходу на IPO

Які складнощі і переваги має вихід на біржу – Складнощі і переваги виходу на IPO

Перерахуємо головні переваги виходу на біржу:

1. Збільшиться обсяг грошових коштів та довгостроковий капітал. Саме залучення коштів дасть можливість підтримати зростання, збільшити обсяг коштів, які перебувають в обороті, зробити капіталовкладення, збільшити розробки і наукові дослідження, провести рефінансування, зменшити борги і т.д.

2. Зросте ринкова вартість компанії. Через більшу ліквідності і присутності інформації про компанії в доступних джерелах стає максимально точно визначити ціну публічних підприємств, зазвичай перевищує вартість порівнюваних приватних компаній.

3. Злиття і поглинання. Коли компанія вивела на біржу свої акції, вони вільно обертаються на ринку цінних паперів і можуть бути використані в якості валюти для покупки інших компаній.

4. Підвищиться ліквідність. Від підвищення вартості акцій конкретної компанії і її ліквідності акціонери мають можливість отримати вигоди. Портфель акцій, що належить одному власникові, може бути використаний їм в якості застави під взяття кредиту, або принести прибуток від його продажу на відкритому ринку.

5. Мотивування важливих фахівців. Ключові фахівці можуть бути мотивовані можливістю отримання прав на акції компанії. Це сприяє довгострокового співробітництва і ставленню до роботи, як до власного бізнесу, який необхідно розвивати.

6. Чи покращиться репутація компанії. Від вибору майданчика для розміщення акцій на біржі залежить багато чого. Правильно зайняте місце дасть можливість прорекламувати компанію і її продукт, зробити його впізнаваним, популярним і затребуваним не тільки в своїй країні, а й на всесвітньому рівні.

Це також дасть додаткові стимули в сторону підвищення довіри до компанії від зацікавлених учасників біржі.

Складнощі, пов’язані з виходом на біржу – Складнощі і переваги виходу на IPO

Найчастіше допускаються помилки при розрахунку часу, необхідного для виходу на біржу. Також керівництво недооцінює проблематичність переходу від приватної компанії до публічної. Найбільшими перешкодами, які постають на шляху при розгляді варіанту виходу компанії на ІРО, є:

1. Скрупульозне планування і підготовка. Якщо керівництво компанії точно вирішило, що буде проводиться вихід на ІРО, то воно заздалегідь повинно почати діалог з цього питання. Для підготовки до ІРО необхідно виконати об’ємну роботу. Момент підготовки до ІРО будь-яка компанія зможе проконтролювати, на відміну від моменту виходу на ІРО.

2. Участь керівництва компанії в процесі підготовки до IPO. Підготовка до розміщення компанії на IPO займає у керівництва компанії багато часу і забирає сили, що може перешкодити в рішенні поточних проблем підприємства. А управлінські обов’язки не повинні заважати підготовці до IPO.

3. Конфіденційна інформація стає відкритою. Якщо приватні компанії можуть мати більше закритих даних про компанії, то згідно регламентованим вимогам, для відкритих компаній таких даних значно менше. Тепер загальнодоступними стануть відомості:

• фінансова інформація, що містить відомості про підсумки діяльності, проведеної за продукції або сегментам;
• преміювання всіх представників вищої керівної ланки;
• які частки має кожен з керівників компанії, хто ще є акціонером і яка його частка акцій.

4. Які результати очікуються від роботи компанії. Якщо приватною компанією власник керує на свій розсуд, то при придбанні нею статусу публічності, ситуація змінюється. Тепер прийняття рішень залежить від згоди більшості акціонерів. До того ж, перед ними необхідно звітувати про виконану роботу, фінансових оборотах компанії.

Від керівника інвестори і аналітики будуть очікувати збільшення кількості продажів, зростання прибутку, можуть зажадати збільшити асортимент за рахунок нових продуктів. Керівництво публічної компанії знаходиться під тиском. Воно повинно одночасно прискорити зростання компанії за короткий термін, а також розробляти стратегію довгострокових амбіцій в майбутньому.

5. Встановлені обмеження на викуп акцій діючими власниками акцій. Існує період близько 180 днів, що носить назву «lock up», протягом якого акціонери компанії, що вийшла на ІРО, не можуть продавати належні їм акції. Це обмеження регламентовано нормами, що діють на одних біржах і ринковою практикою на інших.

6. Співпраця з інвесторами. Для забезпечення інвесторів всією необхідною інформацією про стан справ в компанії потрібно багато сил і часу. Тому для зв’язку з ними наймають додаткову особу (або людей), який відповідають на їхні запити, готують презентації та публікації, фінансові звіти і зустрічі з керівництвом компанії.

7. Ризик поглинання компанією конкурентів. Якщо присутні акції компанії, які залишилися обертатися на відкритому ринку, то вона схильна до ризику бути поглиненою іншою компанією, навіть конкурентами. Все відбувається через неможливість в такій ситуації контролювати інвесторської бази.

8. Немає вороття назад. Можна спробувати повернутися з публічної компанії в приватну, але цей процес може затягнутися на невизначений термін і призведе до великої фінансової втрати.

9. Інвестори очікують від підприємства, в яке вклали гроші, позитивної динаміки в розвитку від періоду до періоду. Також вони вимагають своєчасного надання звіту з фінансів.

10. Інформація з фінансів за попередні етапи. Тут мова йде про складності в наданні інформації за попередні етапи, пов’язані з ускладненням фінансової історії, перехід від одних стандартів фінзвітності до інших, поповнення інформації розсекреченими даними, вимоги до фінансових звітів значно жорсткіше.

Для публічної компанії звітність по фінансам повинна випускатися раз в квартал і півріччя, а також щорічно. Для правильної подачі звіту необхідно строго слідувати інструкціям, дотримуючись правил розкриття даних. Для публічних компаній терміни здачі звітності з фінансів зменшені в порівнянні з приватним підприємством.

11. Вибір біржового майданчика. Кожна з біржових майданчиків має свої умови розміщення. Ними можуть бути:
• прибуток підприємства за минулий один або кілька періодів повинна знаходиться в певних рамках;
• акціонерний капітал певних розмірів;
• кількість акціонерів після процедури розміщення;
• вимоги до якості управління;
• розмір ринкової капіталізації.

З огляду на всі умови, висунуті кожної з платформ, необхідно вибрати найвигіднішу і відповідну саме для вашої компанії.